Кольорові міста

 

35 років НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

4 серпня 2026 року Україна святкує 35-й День Незалежності — це свято, яке об’єднує. Воно надихає не лише українців, а й мільйони людей по всьому світу, які вірять у свободу та справедливість. І саме в цей день особливо відчувається, що незалежність — це не просто право, а щоденна боротьба, яку ми разом обов’язково виграємо.

10 цікавих фактів про прапор України

    23 серпня, українці святкують День Державного Прапора України - одного з символів незалежності нашої держави! Вам може здаватися, що кожен знає все, що потрібно про офіційну символіку своєї країни. Однак наш прапор має свою незвичайну та цікаву історію.

А ви знали, що:

1. Синьо-жовтий колір вперше з'явився далеко не на прапорі незалежної України, а ще у 1256 році! Саме так, ще Данило Галицький вирішив подарувати Львову герб із жовтим левом на блакитному фоні.

2. Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора як нашого національного символу відбулося 22 березня 1918 року — Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським прийняла Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапор Української Народної Республіки.

3. Під синьо-жовтим відбулися три проголошення Української державності: 1917, 1941 та 1990 року.

4. Частенько таке забарвлення траплялося і на козацьких стягах, щоправда, ще й червоним кольором.

5. Український прапор «засвітився» не лише у кліпах наших виконавців, а й навіть знаменитого гурту Metallica на композицію «Atlas, Rise!».

6. Не кожен стяг може похизуватися своєю «просунутістю», зате наш є в електронному варіанті, і на ньому можна підписатися. Ось вона - можливість вписати себе в інтернет-історію нашої країни!

7. Якщо прапори інших країн овіяні легендами про походження, то український стяг досі витримує міфи щодо свого кольору. Існує припущення, що правильний прапор України повинен бути жовто-блакитним, а не синьо-жовтим. Здебільшого цей міф покладається до китайських вірувань, сучасний стяг створює магічний "Пі", який розшифровують, як занепад. А от жовто-блакитний - навпаки пророкує процвітання.

8. А ще за однією версією, синій на прапорі символізує небо, а жовтий – колосся пшениці. За іншою, це символи двох головних стихій природи: води та вогню. З релігійного погляду, жовтий уособлює Творця, а блакитний – усе земне.

9. У 2014 році найбільший прапор розгорнули в Бахмуті – 300-кілограмовий, площею 2400 м². Найдовший сягає 9,5 км і знаходиться на Тернопільщині. На центральній площі Житомира можна побачити найбільший прапор на фасаді будівлі. Дніпровський прапор у 2018 році має два рекорди: як найбільший прапор над містом і як прапор з найвищим флагштоком – його висота 72 метри.

10. У 2016 році українські альпіністи встановили синьо-жовтий прапор на висоті 6872 метри на вершині Охос-дель-Саладо в Андах, найвищого вулкана у світі.

 

12 серпня - День молоді

МАЙБУТНЄ ДЕРЖАВИ

    Молодість - це не просто певний період у житті людини, а ще й особливий стан душі.

    Свято справжнього натхнення, енергії, творчості та романтики.

    Ідею Міжнародного дня молоді запропонувала 1991 року молодь, яка зібралася у Відні (Австрія) на І сесії Світового молодіжного форуму системи ООН. Форум рекомендував, щоб Міжнародний день молоді було оголошено спеціально для збору коштів, просування та підтримки Фонду молоді ООН у партнерстві з молодіжними організаціями.

    2021 році Президент Володимир Зеленський підписав указ про перенесення свята молодих людей з метою "підтримки прагнення української молоді до інтеграції до європейської спільноти, утвердження цінностей демократії та свободи, а також з огляду на ініціативу молодіжних організацій та рухів".

ЗАЛИШАЙТЕСЬ ВІЧНО МОЛОДИМИ У ДУШІ!

День пам'яті жертв нацистського геноциду ромів

    Сьогодні вшановуємо пам’ять ромів і синті, які стали жертвами нацистського режиму під час Другої світової війни.

    Саме в ніч із 2 на 3 серпня 1944 року в концтаборі Аушвіц-Біркенау нацисти знищили майже 2 900 ромів і синті – переважно жінок, дітей та людей похилого віку. Ця дата стала символом пам’яті про сотні тисяч представників ромського народу, життя яких обірвала політика расового переслідування та геноциду.

    Під час нацистської окупації тисячі українських ромів були розстріляні, загинули в концтаборах або стали жертвами каральних акцій.

    Вшанування пам’яті жертв геноциду ромів є нагадуванням про цінність людського життя, необхідність захисту прав людини та неприпустимість будь-яких проявів расової ненависті, дискримінації й нетерпимості.

    В Україні роми на початку 1940-х років також вели як кочовий, так й осілий спосіб життя. Коли нацисти окупували Україну, вони, як і в Європі до цього, почали переслідувати ромів незалежно від їхньої соціалізації. Тут більшість ромів загинули не в концтаборах чи газових камерах, а від куль. Задокументовано, що в окремих випадках нацисти, збираючи ромів для розстрілу, маскували свої справжні наміри інформацією про переселення. Наприклад, в 1942 році ромам Чернігівщини повідомили, що їх переселятимуть до Сербії. Натомість – розстріляли. Всього відомо про понад 140 випадків масових вбивств в окупованій нацистами частині України.

День державності України

 

Слов’янськ у подіях 2014 року

    Місто Слов’янськ (Донецька область) стало одним із ключових епіцентрів початку війни на сході України:

     · 12 квітня 2014 року проросійські бойовики захопили будівлю міліції в Слов’янську. Почалося збройне протистояння.

                              
    · Місто швидко перетворилося на опорний пункт так званих "ДНРівців", з численними блокпостами, терором проти місцевого населення, викраденнями та вбивствами.

     · Українські Збройні Сили та Нацгвардія почали операцію з відновлення контролю. Після запеклих боїв 5 липня 2014 року Слов’янськ був звільнений українськими військами.

                               

    · Після звільнення почалась масштабна робота з відновлення міської інфраструктури та повернення нормального життя.

                                

🔎 Слов’янськ став символом початку збройного опору російській агресії та першим великим успіхом ЗСУ у 2014 році.

   

День Конституції України

 

День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України

    4 червня — День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

    Сьогодні Україна схиляє голову в пам’ять про дітей, чиї життя були обірвані війною.

    Кожна дитина мала мрії, плани, захоплення та ціле життя попереду. Вы забрала найдорожче — дитячі життя, які ніколи не повинні ставати жертвами війни.

    Цей день — нагадування про страшну ціну, яку платить Україна за свою свободу. Про біль родин, який неможливо виміряти словами. Про відповідальність зробити все можливе, щоб майбутні покоління жили під мирним небом.

    Світла пам’ять усім невинним дітям, чиї життя забрала війна.

Непрожиті долі: діти України (День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України)

    День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України відзначається щороку 4 червня. Цей день було встановлено Верховною Радою України у 2021 році, щоб вшанувати пам’ять дітей, які стали жертвами війни.

Всесвітній день вишиванки

    21 травня — Всесвітній день вишиванки.

    Вишиванка – це пам’ять, яку ми носимо коло серця.

    У ній живе тепло рук, що робили кожен стібок. У її кольорах та орнаментах – любов, турбота й історія, які передаються від покоління до покоління. А ще – сила традиції, що тримає нас разом навіть тоді, коли світ навколо вирує.

    Нехай ця пам’ять буде з нами.

«Попіл Чорнобиля стукає в наші серця» (до річниці Чорнобильської трагедії)

    В історії України є багато скорботних дат, спогад про які щемить серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року, у цей день, 40 років тому вогонь Чорнобиля опалив долі мільйонів людей, породив кількість проблем, які з часом змінилися, але не зникли.

   Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності, героїзму і самовідданості ліквідаторів страшної аварії. Доземний уклін перед неоціненним людським подвигом персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, усіх, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії. Усвідомлюючи всю складність ситуації, нехтуючи власною безпекою, вони не думали про нагороди і відзнаки, ступили назустріч смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті. Шануймо учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і вічна пам’ять жертвам Чорнобильської катастрофи!

Національний тиждень читання поезії ( 7 день)

 Поезія - це голос душі, який здатен торкнутися серця, надихнути, підтримати і подарувати надію.

    Саме тому ми долучаємося до Національного тижня читання поезії - часу, коли слова поетів звучать особливо глибоко і щиро. Протягом Тижня ми будемо знайомити вас з улюбленими та важливими поетичними рядками. Щоб ви знайшли близькі своєму серцю вірші, відкрили нові імена та тексти, а головне – почитали поезію та розділили між собою трохи світла.

Бінго української поезії.

День 7.

"Звучання історії"

    Завершуємо цьогорічний Національний тиждень читання поезії «Золотий гомін» особливим днем, його присвячено авторам у віршах яких звучить історія...

#Національнийтижденьчитанняпоезії2026

Національний тиждень читання поезії (4 день)

  Поезія - це голос душі, який здатен торкнутися серця, надихнути, підтримати і подарувати надію.

    Саме тому ми долучаємося до Національного тижня читання поезії - часу, коли слова поетів звучать особливо глибоко і щиро. Протягом Тижня ми будемо знайомити вас з улюбленими та важливими поетичними рядками. Щоб ви знайшли близькі своєму серцю вірші, відкрили нові імена та тексти, а головне – почитали поезію та розділили між собою трохи світла.

Бінго української поезії.

День 4.

"Звучання дитинства"

    Перші слова, перші книжки, мамині колискові та веселі римовані рядки — саме так починається наше знайомство зі світом. 

    Знайомство з віршами Івана Франка дає дітям  можливість не лише вчитися любити рідне слово, а й відчувати глибину національної спадщини, що виховує гордість за власний народ і його традиції.

#Національнийтижденьчитанняпоезії2026

Національний тиждень читання поезії (2 день)

    Поезія - це голос душі, який здатен торкнутися серця, надихнути, підтримати і подарувати надію.

    Саме тому ми долучаємося до Національного тижня читання поезії - часу, коли слова поетів звучать особливо глибоко і щиро. Протягом Тижня ми будемо знайомити вас з улюбленими та важливими поетичними рядками. Щоб ви знайшли близькі своєму серцю вірші, відкрили нові імена та тексти, а головне – почитали поезію та розділили між собою трохи світла.

Бінго української поезії.

День 2.

"Звучання класики".

    Національний тиждень читання поезії цьогоріч натхненний творчістю Павла Тичини. Саме тому 2 день був присвячений творчості поета, 135-річчя від дня народження якого ми відзначаємо у 2026 році.

#Національнийтижденьчитанняпоезії2026

День Державного Гімну України

     День Державного Гімну України відзначається щороку 10 березня. Свято встановлено на честь першого публічного виконання пісні «Ще не вмерла України» у 1865 році в Перемишлі. Автор слів — Павло Чубинський (1862), музики — Михайло Вербицький. 

  4 березня виповнюється 211 років від дня народження відомого українського композитора, автора музики до Державного гімну «Ще не вмерла Україна», який став символом національної ідентичності, гордості та незламності.

1. Михайло був другою дитиною та середульшим з трьох синів у родині Вербицьких. Цікаво, що його старший брат Михайло народився 19 січня 1813 року, але помер у дворічному віці 3 березня 1815 року. Наступного дня, 4 березня, в родині народився інший син, якого також назвали Михайлом, додавши друге ім’я Лев. Третій син — Йосиф-Володислав.

2. Коли Михайлові виповнилося 10 років, він раптово втратив батька. Невдовзі мати вийшла заміж вдруге й офіційно відмовилася від дітей. Тож обома хлопцями опікувався батьків двоюрідний брат, перемишльський єпископ Іван Снігурський. Вважається, що саме він заснував при Перемишльській катедрі Української греко-католицької церкви хор, згодом музичну школу, в якій співав і навчався Михайло Вербицький.

3. У 1834 році Михайло вступив до Львівської духовної семінарії, проте за спогадами сучасників, не вирізнявся слухняністю. Через веселі пісні та запізнення на ранкові молитви юнака двічі виключали з семінарії. Не розділяли суворі викладачі та захоплення Михайла грою на гітарі, вважаючи це легковажністю.

4. Вважається, що Михайло Вербицький є основоположником гітарної музики в Україні.

5. У 1838 році молодий композитор бере шлюб з австрійкою Барбара Сенер. На жаль, родинне зщастя тривало недовго, оскільки невдовзі після пологів молода дружина померла, залишивши Михайла удівцем з маленьким сином на руках.

6. Щоб вижити у Львові, він давав уроки гри на гітарі та інших інструментах, а також служив платним тенором у Львівській латинській кафедрі. Він працював басистом і регентом хору, а також викладав музичні лекції у вірменському костелі (монастирі) Бенедиктинок у Львові.

7. Згодом матеріальна скрута змусила чоловіка залишити Львів у 1845 році та повернутися до Перемишля, де він певний час працював у єпископській канцелярії.

8. Згодом композитор повернувся до навчання в семінарії. У 1850 році він отримав ієрейські свячення, а перед тим вдруге одружився з Катериною Барон. Відомо лише, що у другому шлюбі композитор та священник мав сина Михайла, але й друга дружина передчасно пішла з життя, залишивши чоловіка з двома дітьми.

9. Наприкінці 1856 року він став настоятелем церкви у селі Млини, де прожив решту свого життя. Священництво Михайла Вербицького було непростим, оскільки він служив на бідних парафіях. Відомо, що на його столі іноді не було нічого, крім яблука. Проте сучасники відзначають його постійний оптимізм та життєрадісність.

10. Цікаво, що спадщина Кобзаря завжди захоплювала отця Михайла. У часописі «Зоря» вірші Шевченка було опубліковано на одній сторінці з віршем Павла Чубинського, який не мав зазначеного автора. Думаючи, що пише музику на слова Шевченка, Вербицький поклав на музику вірш Чубинського «Ще не вмерла Україна». Вперше цей твір виконав сам автор на зібранні української громади в музейній залі Української семінарії у Перемишлі, але незабаром здобув широке визнання.

155 років від дня народження Лесі Українки

    25 лютого 2026 року виповнюється 155 роки від Дня народження Лесі Українки - видатної поетеси, драматургині, перекладачки, публіцистки, однієї з найяскравіших постатей української та європейської культури кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Міжнародний день рідної мови

 День рідної мови, святкується щорічно 21 лютого.

День Державного Герба України

 19 лютого - День Державного Герба України

 19 лютого 1992 року було затверджено Малий державний Герб України, один із трьох офіційних символів нашої держави. Центральною геральдичною фігурою герба є Тризуб Володимира Великого, князя Київського.

    Наш тризуб – це не просто знак на документах чи будівлях. Це – нагадування про наше коріння й нашу силу. Пам’ять поколінь, які боролися за свободу. У ньому – сміливість і гідність, які живуть у кожному з нас. Наша історія та віра у світле майбутнє.

    Дивлячись на тризуб, ми згадуємо, хто ми є, звідки йдемо і заради чого тримаємося.

    З Днем Державного Герба України!

«Ангели пам’яті»

  

 Щороку 18–20 лютого українці в різних країнах світу розвішують на деревах паперових ангелів у пам'ять про загиблих за свободу України. Акція відбувається без гучних промов — у тиші, з молитвами та свічками.

    Для акції відвідувачі бібліотеки виготовили та розвішали паперових ангелів, щоб вшанувати пам’ять загиблих за Україну героїв.

#тихаакціяАнгелипамяті