А ви знали що...

 

Існує легенда.

    Жив в давні часи на землі прекрасний принц на ім'я Іолус. У королівстві, яким він правив народ був щасливий, так як у них був добрий і справедливий правитель. Але сам принц час від часу впадав у смуток і причиною тому було те, що у нього не було коханої дівчини. Він звернувся до чарівника з проханням показати, де живе його любов. Чарівник відгукнувся на його прохання і розповів що та сама дівчина живе в сусідньому королівстві, заточена в темницю злим чарівником. Її звали Глад і вона повинна була вийти заміж за злого чарівника під страхом смерті. Негайно принц відправився визволяти свою кохану з полону. Він прибув в замок і попросився до злого чарівника учнем. Той його прийняв і наказав прислужувати йому і наводити порядок в замку. В один прекрасний день, коли чарівник відлучився, Принц відкрив двері, за якої перебувала дівчина неземної краси. Вони з першого погляду полюбили один одного і кинулися бігти геть із замку. Але злий чарівник наздогнав з в дорозі і перетворив їх на квітку, який помістив в свій сад. Довге стебло квітки нагадує стрункого принца Іолуса, а прекрасні ніжні квіти-красуню Глад. А квітка так і назвали - Глад Іолус, який став символізувати міцну любов двох сердець.

Символ та оберіг української хати

 Квіти життя - мальви

    Старенька хата... А під вікном - ВОНИ! Біленькі, рожеві, червоні, багряні, жовті...

    Наші предки вважали мальву берегинею будинку. Люди вірили, що добрі душі предків поселялися на мальвах і охороняли мешканців оселі. Саме тому їх висаджували біля українських садиб. Для нас мальва стала символом любові до рідної землі, до свого народу, батьківської хати.

    Прийшла до нас мальва з Середньої Азії. і має понад півтори тисячі видів та різні назви – рожа або ж калачики.

Існує і легенда про мальву. 

    Давно те діялось. То поляки налітали на Україну, то турки… Грабували, забирали людей у рабство, полювали за красунями… Люди боронилися, чим могли, хто вилами, хто сокирою. А сотник Грицько Кандиба шаблею захищав свою сім’ю. Та сили були нерівні.

    Залишилася лише донька Мальва. Дівчині вдалося сховатися, і люди її шанували за те, що зналася на усякому зіллі і лікувала травами. А ще зналася на вояцькому ремеслі. Люди переказують, що не один бусурман зазнав смерті від дівочої руки. Вродлива та горда Мальва наводила жах на ворогів, але її виказали. І дівчину вбили… На тому місці розрослося чудове зілля, яке односельці назвали Мальвою. А село, де росла і жила красуня, – Мальвині Граблі. Після того біля кожної хати зростали мальви як символ пам’яті про сміливу і безстрашну дівчину, яка любила свій рідний край і віддала за нього своє життя.

Отака наша мальва!

Міжнародний день друзів

    Міжнародний день друзів– це день святкування дружби в декількох країнах. В Україні відзначають це свято щороку 9 червня.

    Наші людські взаємини, які ми характеризуємо цим прекрасним словом, настільки унікальні, що ніяке інше слово просто не підійшло би. Дружба - це взаєморозуміння і безкорисливість, щирість і довіра, спільні інтереси і точки дотику. Друг ніколи не залишить у біді і завжди прийде на допомогу. Не буде байдужим, може тільки до дрібниць, які і так всім заважають. Він або вона сповнені відвертості, але немає більш надійної людини, щоб зберегти якусь важливу таємницю.

    Справжня дружба чомусь вважається вкрай рідкісним явищем. На наш погляд це зовсім не так. Да дружбу можна легко втратити, але хто шукає - знаходить, адже дружба ні до чого не зобов’язує і зобов’язує до всього.
В День друзів ми вітаємо всіх наших читачів! Не забудьте привітати ваших друзів! Бажаємо Вам всіх благ і нехай Ваша дружба ніколи не зникне! Зі святом Вас, друзі!

Цитата тижня

 

Всесвітній день вишиванки

    21 травня — Всесвітній день вишиванки.

    Вишиванка – це пам’ять, яку ми носимо коло серця.

    У ній живе тепло рук, що робили кожен стібок. У її кольорах та орнаментах – любов, турбота й історія, які передаються від покоління до покоління. А ще – сила традиції, що тримає нас разом навіть тоді, коли світ навколо вирує.

    Нехай ця пам’ять буде з нами.

Міжнародний день пам'яток і визначних місць

    Міжнародний день пам'яток і визначних місць — відзначається щороку 18 квітня. Спрямований на підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь.

Цікаві факти про вавилонські висячі сади Семіраміди

    У списку чудес стародавнього світу почесне друге місце відвели Висячим садам у Вавилоні. Це спорудження воістину грандіозного масштабу сприймалося, як справжнє чудо. За легендою, висячими сади називали тому, що при наближенні до міста, яке було посеред пустелі, над ним простиралися квітучі зелені тераси. Здавалося, що сади дійсно висіли в повітрі, а багато подорожуючих спершу приймали їх за міраж.

Історія спорудження

    Згідно з переказом, споруду звели за наказом царя Навуходоносора II, який хотів порадувати свою дружину Амітіс. Цариця була родом з гірської квітучої країни й сильно тужила в запиленому й пустельному Вавилоні. Оскільки цар був дуже могутній, він не просто створив куточок природи, який відтворював місцевість цариці, він вирішив побудувати монументальну споруду, яким повинні були захоплюватися не тільки сучасники, але й нащадки.

    Помилково будівлю зв’язують з іменем іншої правительки – Семіраміди. Історики вважають, що ця відома жінка ніяк не могла мати відношення до Висячих садів, оскільки померла ще за два століття до їхньої побудови.

    Дату зведення садів відносять до правління Навуходоносора II (приблизно 605-562 рр. до н.е.). Звичайно, така споруда не могла бути побудоване за один рік, та й потрібно було вирішити не тільки проблему «озеленення», доставивши саджанці з далеких країн. Потрібно було також поливати, можливо, захищати деякі рослини від палючого сонця, так що це було не тільки архітектурне творіння, але й інжерно-технічний комплекс.

    Висячі сади Семіраміди — цікаві факти про особливості конструкції.     Технології, які зазначені в описі споруди, на багато років випереджали свій час. Ці факти дотепер хвилюють і породжують численні суперечки. Багато фахівців взагалі ставлять під питання саме існування другого чуда світу, адже на їхню думку, це було просто неможливо.

    Вважається, що легендарна будівля мала форму чотириярусної піраміди, кожна сторона якої мала довжину близько 1300 метрів. Кожний ярус підтримували 25-ти метрові порожні колони. Тераси зміцнювалися обпаленою цеглою й устелялися спеціальними свинцевими пластинами. Зверху засипався, родючий ґрунт, який привозили з далеких місць. Нижні яруси заповнювалися рівнинними рослинами, а на найвищих росли гірські види. По всій території були ставки і водойми.

    Особливої уваги заслуговує система зрошення садів. Згідно з описом, вода з ріки Євфрат черпалася ведрами, прикріпленими до підйомника. Сам підйомник виглядав, як два колеса з натягнутими на них ланцюгами. Колеса оберталися за допомогою праці численних рабів, ведра на ланцюгах черпали воду й доставляли її в споруджений нагорі спеціальний резервуар. Звідти вода потрапляла в численні канали. Раби крутили колесо безупинно, тільки це дозволяло зробити неймовірне: забезпечити ріст рослин, які були нетиповими для даної місцевості.

Руйнування другого чуда світу

    Після смерті цариці Амітіс найкрасивіші сади без належного догляду занепали. Так тривало до моменту завоювання Вавилона Олександром Македонським. Знаменитий полководець був зачарований Висячими садами. Є дані, що він навіть відмовлявся від військових походів, не бажаючи залишати тіні прекрасного саду. Після хвороби, отриманої в поході до Індії, Олександр повернувся у Вавилон. Тут у прохолоді й тіні дерев він і провів свої останні дні. Коли ж Олександр помер, сади запустіли, як і сам Вавилон. При черговій повені вода підмила фундамент і споруда завалилася.

    У цей час про Висячі сади ідуть різні суперечки — хто, для кого й коли їх побудував. Дослідник стародавнього Вавилона Кольдевей вважає, що знайшов їх на території Іраку недалеко від Багдада. Інший учений, що займається розгадкою таємниць садів Семіраміди з Оксфорда на прізвище Даллі, стверджує, що споруда була поблизу іншого іракського міста – Мосула.

    Поки існує невизначеність і висуваються всі нові теорії щодо садів у Вавилоні, їх можна сміло назвати однією з найтаємничіших споруд того часу.

Національний тиждень читання поезії ( 7 день)

 Поезія - це голос душі, який здатен торкнутися серця, надихнути, підтримати і подарувати надію.

    Саме тому ми долучаємося до Національного тижня читання поезії - часу, коли слова поетів звучать особливо глибоко і щиро. Протягом Тижня ми будемо знайомити вас з улюбленими та важливими поетичними рядками. Щоб ви знайшли близькі своєму серцю вірші, відкрили нові імена та тексти, а головне – почитали поезію та розділили між собою трохи світла.

Бінго української поезії.

День 7.

"Звучання історії"

    Завершуємо цьогорічний Національний тиждень читання поезії «Золотий гомін» особливим днем, його присвячено авторам у віршах яких звучить історія...

#Національнийтижденьчитанняпоезії2026

Національний тиждень читання поезії (5 день)

     Поезія - це голос душі, який здатен торкнутися серця, надихнути, підтримати і подарувати надію.

    Саме тому ми долучаємося до Національного тижня читання поезії - часу, коли слова поетів звучать особливо глибоко і щиро. Протягом Тижня ми будемо знайомити вас з улюбленими та важливими поетичними рядками. Щоб ви знайшли близькі своєму серцю вірші, відкрили нові імена та тексти, а головне – почитали поезію та розділили між собою трохи світла.

Бінго української поезії.

День 5.

"Звучання серця"

   Сьогодні ми хочемо поділитися рядками з вірша Василя Стуса, що линуть від самого серця, дихають спокоєм, теплом і тихою ностальгією. Саме таким настроєм буде наповнений наш день.

#Національнийтижденьчитанняпоезії2026

Національний тиждень читання поезії (3 день)

  Поезія - це голос душі, який здатен торкнутися серця, надихнути, підтримати і подарувати надію.

    Саме тому ми долучаємося до Національного тижня читання поезії - часу, коли слова поетів звучать особливо глибоко і щиро. Протягом Тижня ми будемо знайомити вас з улюбленими та важливими поетичними рядками. Щоб ви знайшли близькі своєму серцю вірші, відкрили нові імена та тексти, а головне – почитали поезію та розділили між собою трохи світла.

Бінго української поезії.

День 3.

"Звучання покоління"

  19 березня — день, коли народилася людина-епоха, голос нації — Ліна Костенко!

  Поезія Ліни Костенко — як мистецтво, що надихає, виховує і торкається найтонших струн душі.
    Її хиття — це історія відчайдушної боротьби за правду, випробування цензурою та відданість своїм принципам.

#Національнийтижденьчитанняпоезії2026

День української писемності та мови

    27 жовтня День української писемності та мови. Відзначаєтся щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

 

Пиріг Незалежності

Готуємо пироги — згуртовуємо Україну.

Смак Незалежності — пліч-о-пліч.

#пирігнезалежності #плічопліч #pyrihUA

#пирігнезалежності #плічопліч #pyrihUA

Легенда Подніпров’я

Соняшник. Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

    Як на світі нас ще не було, то сонце сходило на землю зі своїми дочками. Вдень вони жили на землі, а ввечері йшли спочивати на небо. Якось веселилися вони в гаю, як стало сонце сідати, почали збиратися додому. Коли дочки були вже далеко від гаю, то найменша згадала, що забула свій віночок і вернулася, та його там уже не було.

    Побачила вона недалеко під березою гарного парубка зі своїм віночком. Він обійняв дочку сонця і забалакав до неї солодкими словами. Цілував її, обіцяв кохати все життя так, що їй буде з ним краще ніж у батька-сонця. Дівчина погодилася жити на землі, де співає соловейко, цвіте черемха, є кохання. Сонце кликало дочку додому, сердилося, казало, що на землі їй буде тяжко жити. Але дівчина зосталась з коханим.

    Почалося для неї земне буденне життя. Чоловік більше робив, ніж говорив своїй гарній дружині ніжні слова, а бувало що зовсім забував про неї. Вона казала, що мало бачить його, сумує за ним, що він, мабуть, розлюбив її. А він відповідав, що земні люди люблять інакше, бо бачать щастя в любові, котра єднається з радістю у праці.

    Красуня ще більше засумувала за батьком, за зірками-сестричками. Забула про свою гордість і попросилася знову до батькового царства. Але сонце не могло забрати до себе дочку, яка вже вросла в землю, воно тільки скропило її своїми слізьми. Від того красуня стала квіткою, що тужила весь час за батьківщиною, завжди повертаючи голівку до сонця. Назвали її соняшником.

    За іншою легендою, з Дніпра викинуло на берег русалку, яка, здивована яскравим світлом, немов зачарована, спостерігала за золотою кулею на небі. І не помітила, як почала змінюватися – її хвіст глибоко занурився у пісок, а луска почала перетворюватися на листя. Так вона і стала соняшником.

Вірш тижня

    Інелла Огнєва з містечка Буча талановита маленька поетеса. Вона померла у 2020-му. А в 2017 нею був написаний вірш, моторошно пророчий...

"Мій особистий простір" (до Міжнародного дня захисту дітей)

    

Бібліотекар нашої філії, яка зараз працює волонтером у Центрі розвитку дитини м.Дніпро провела бесіду до Міжнародного дня захисту дітей "Мій особистий простір". Вихованці середньої групи мали змогу скласти коло спілкування. Під час заходу діти познайомилися з усіма колами і обговорили їх разом. Їм розказали про те, що кожне коло – це певна група людей, з якими дитина вступає у взаємні відносини щодня. Далі з дітьми зібрали ці кола, проговорили різні ситуації, як правильно вчинити в кожному окремому випадку. І сто разів повторили – якщо тобі некомфортно, ти повинен сказати СТОП, НІ.

 

Всесвітній день здоров’я

 

  Всесвітній день здоров’я, відзначається щорічно 7-го квітня. Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена створенню Всесвітньої організації охорони здоров’я.

    Бібліотекар нашої філії, яка зараз працює волонтером у Центрі розвитку дитини м.Дніпро, провела бесіду «Щоб здорові були зубки» для вихованців середньої групи. Вона розповіла малюкам про догляд за зубами, дала уявлення про продукти, що є корисними для зубів, і про ті, які спричиняють їх захворювання. Після бесіди дітям запропонували ретельно подивитися на малюнки зубиків та сказати які вони здорові чи хворі та чому з ними це трапилось. Малюки активно відповідали на питання. Всі разом прийшли висновку, що за зубами слід ретельно слідкувати з раннього віку.

Всеукраїнський тиждень дитячого читання (день 4)

    Наприкінці березня в усіх дитячих бібліотеках країни традиційно проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. «Українська сила – українська книга» - саме під таким гаслом він крокує Україною. Впродовж тижня ми щодня будемо знайомити вас з книгами – ювілярами 2025 року.

    Бібліотека радить прочитати цю цікаву історію.

Інтерактивна сесія «Діти – не мішень»

   Напередодні Міжнародного дня підтримки жертв злочинів, бібліотекар нашої філії, яка зараз працює волонтером у Центрі розвитку дитини м.Дніпро, разом з вихованцями середньої групи, представниками поліції, ювенальної превенції та Служби у справах дітей провели інтерактивну сесію «Діти – не мішень» На якій говорили про безпеку, права дитини та способи захисту в небезпечних ситуаціях.

🔹 Діти з цікавістю брали участь у конкурсах та інтерактивних іграх, під час яких організатори заходу та поліцейські доступно пояснювали, як діяти у стресових ситуаціях, бути обережними на дорозі та безпечно відпочивати біля води. Разом з експертами діти розігрували сценарії небезпечних ситуацій та вчилися шукати правильні шляхи виходу з них.

🔹 Окрему увагу приділили важливості світловідбиваючих елементів 🌟. Кожен учасник отримав у подарунок світловідбиваючий флікер та свисток – прості, але ефективні засоби безпеки.

💛 Щира подяка організаторам заходу! Завдяки вам ця зустріч стала не лише інформативною, а й насиченою теплим спілкуванням, усмішками та радістю дітей! 💛

Цитата тижня

 

Життєва мудрість

 

    Один чоловік йшов після бурі пляжем і бачить - далеко попереду інший чоловік займається якимось дивним танцем. Підійшовши ближче, він зрозумів, що то не танець; просто він щось підіймав з піску та кидав в океан. Чоловік підійшов ще ближче і питає:

 - Доброго ранку! Що це ви робите?

 - Кидаю назад у воду морських зірок, яких прибій виніс на берег.

 - Навіщо? 

- Сонце пригріває, а вода пішла. Якщо я їх не кину у воду, вони загинуть.

 - Але, юначе, Ви ж розумієте, що пляж тягнеться на багато кілометрів, цих зірок тут тисячі, і Ви не зможете їм усім допомогти. Те, що Ви робите, не має сенсу; це нічого не міняє.

 Молодий чоловік підібрав ще одну морську зірку, подивився на неї, кинув у воду і сказав: "Для неї змінює".

Казка-притча про мир у всьому світі (до Всесвітнього дня миру)

    Одного разу миролюбні мешканці Землі попросили надзвичайно могутнього чарівника припинити всі війни та кровопролиття на планеті.
– Це просто, – сказав той. – Я знищу всю зброю на Землі, й більше ніхто не зможе воювати.
– Чудово! – вигукнули люди.
Помах чарівної палички – й справу зроблено.

    Днів три на планеті панував мир, поки більшість із тих, хто хотів воювати, шукали й не могли знайти своєї зброї. А зрозумівши, що втратили її назавжди, вони змайстрували списи з молодих дерев – і війни знову розпочалися.
Коли ця сумна звістка дійшла до чарівника, він сказав:
– Не турбуйтеся. Я знищу всі молоді дерева, й ці невігласи більше не зможуть воювати.

    Однак після двох-трьох днів безплідних пошуків молодих дерев, придатних для виготовлення списів, войовничо налаштовані люди почали валити дерева-велетні, робити з них кийки й знову відновили кровопролиття.
    Чарівник винищив усі великі дерева. Тоді люди почали виготовляти ножі та мечі з металу. Він знищив увесь метал на планеті. Люди змайстрували пращі й почали метати один в одного каміння. Довелося знищити й камені. І тоді забили тривогу прихильники миру, ще б пак: пропали всі дерева, не стало металів і каменів. Як тепер жити, що їсти? Скоро зовсім не буде рослинності, й люди помруть, навіть не воюючи. Ні, це не розв’язання проблеми.

Чарівник розгубився:
– Навіть і не знаю, що тепер робити. Я б знищив усе людство, але, на жаль, це поки не в моїй владі!
    Миротворці впали у відчай. І тут до чарівника звернувся один розумний хлопчик.
– Я знаю, що треба зробити. Нехай люди відчують, як інші сприймають їхні вчинки. Якщо один заподіє біль другому, нехай і він відчує точно такий біль, а якщо когось обрадує, то нехай і сам відчує радість. Тоді, напевно, ніхто не стане завдавати болю іншому, тому що відразу ж сам відчує біль і буде змушений зупинитися.
    Усім сподобалося, що сказав цей маленький хлопчик. А чарівник в точності втілив його ідею в життя. Він повернув на Землю всі дерева, метал і камені, і навіть зброю, яку люди незабаром переробили на знаряддя праці.

    Із цього дня ніхто на планеті не заподіював страждань іншому, бо тоді і йому самому довелося б відчувати біль. Навпаки, люди взялися допомагати один одному, тому що їм подобалося почуття радості, яке вони відчували при цьому. І зажили вони в гармонії та щасті.

Самі станьмо добрими чарівниками, й диво станеться!