субота, 19 листопада 2022 р.

Афоризми Григорія Сковороди


 

Афоризми  Григорія Сковороди

Бери вершину і матимеш середину.
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися, в кожному разі з усієї сили намагатимуся нікому ні в чому не шкодити.
Більше думай і тоді вирішуй.
З видимого пізнавай невидиме.
Не той дурний, хто не знає… але той, хто знати не хоче.
Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
Хто швидко приліплюється до нової думки, той швидко від неї і відпадає.
Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу.
Чисте небо не боїться блискавки та грому.
Що швидко запалюється, те раптово гасне.

понеділок, 31 жовтня 2022 р.

Вірш тижня



Я хочу додому…знервовано, змучено, вперто

 Із вирію мчусь у покинутий з осені світ.

 Змололо життя, ніби каву, в земній круговерті.

 У вирі поразок і втрат, крізь чагарники літ

 Додому…додому, в моє повнолуння зелене,

 Де небо вкриває асфальтів гарячий кришталь, 

Де в росах каштанів веселки співають для мене, 

Додому, в минуле, де радість моя і печаль. 

 Закони життя перепишу, порву, перекреслю, 

Додому у «вчора» ввірвусь, щоб під дахом небес

 Просто, безцільно спинитись в вогнях перехрестя

 Й востаннє, востаннє вдихнути у груди тебе!  

ацеа

середа, 12 жовтня 2022 р.

до дня захисників і захисниць україни


Болить мені …Ти знаєш як болить?
Болить біда, що зараз в Україні.
Ця рана душу втомлену ятрить,
І сліз не можу втримати я нині…

Війна… Неоголошена ніким,
Вбиває і калічить українців.
І це наш брат? Та і чи був він ним?
Щоб убивати нас прислав чужинців.

Цей маразматик воювати звик.
Бо ж не своїх дітей кидає в пекло.
За хворий мозок, за імперський бздик,
Життя вже не одне навіки смеркло.

Болить мені…Ти знаєш як болить.
Ця рана не дає мені спокою.
І ця неоголошена війна,
Розв’язана «братерською» рукою…

Ліна Костенко