Слов’янськ у подіях 2014 року

    Місто Слов’янськ (Донецька область) стало одним із ключових епіцентрів початку війни на сході України:

     · 12 квітня 2014 року проросійські бойовики захопили будівлю міліції в Слов’янську. Почалося збройне протистояння.

                              
    · Місто швидко перетворилося на опорний пункт так званих "ДНРівців", з численними блокпостами, терором проти місцевого населення, викраденнями та вбивствами.

     · Українські Збройні Сили та Нацгвардія почали операцію з відновлення контролю. Після запеклих боїв 5 липня 2014 року Слов’янськ був звільнений українськими військами.

                               

    · Після звільнення почалась масштабна робота з відновлення міської інфраструктури та повернення нормального життя.

                                

🔎 Слов’янськ став символом початку збройного опору російській агресії та першим великим успіхом ЗСУ у 2014 році.

   

А ви знали що...

    Повість шотландського письменника Джеймса Метью Баррі «Пітер Пен» — це романтична казка про світ дитинства. Головний герой Пітер Пен — хлопчик, який не хоче ставати дорослим, — живе у дивовижній країні Ніколандії разом із загубленими дітьми. Їм подобається жити поряд з феями на деревах, літати та повсякчас влаштовувати різні витівки, але хлопчикам бракує мами. І їхній ватажок Пітер Пен знаходить дівчинку Венді, яка погоджується стати їхньою мамою і полетіти у Ніколандію разом зі своїми двома братами. Про дивовижні пригоди Венді, Пітера Пена, феї Тінкер Белл та загублених хлопчиків, про їхню битву з піратами читач і дізнається, прочитавши цю книжку. Бібліотека радить прочитати цю казку, як дитям так і дорослим.

Ім’я Венді придумав письменник

    Джеймс Баррі, схоже, придумав нове жіноче ім’я, коли писав «Пітера Пена». Надихнула його на це подруга дитинства Маргарет Генлі, яка трохи перекручувала слова, коли була маленькою. Після виходу п’єси і книги батьки стали використовувати «Венді» як повне ім’я для дівчаток.

Художники України

    Федір Павлович Решетниковнародився 15 липня 1906 року в селі Сурсько-Литовському Катеринославської губернії (зараз Дніпропетровська область, Україна) в сім'ї іконописця. Він відомий не тільки як художник, але і як учасник наукової експедиції на криголамі «Челюскін», очолюваній видатним вченим Отто Шмідтом.

"Автопортрет"1938 рік

    Хлопчикові не минуло і трьох років, коли він осиротів. «Богомаз» Павло, батько Решетникова, розписував дерев’яну церкву Сурсько-Литовського. За переказом, ця церква згоріла пізніше під час пожежі, нібито «покарав Господь за те, що образи в тій церкві з живих людей були писані».

    Після смерті батьків Федора та ще двох менших виховував старший брат, художник-іконописець. Вже в дитячі роки Федір Решетников виявив інтерес до живопису. Спочатку він допомагав братові, приглядаючись до процесу іконопису, розтирав фарби, натягував полотно, мив пензлі, почав трохи малювати й сам.

    У 14 років Федір поїхав до Катеринослава. Решетников брався за будь-яку роботу. Був теслею, а згодом пішов у малярні майстерні. Через деякий час подався на шахти Донбасу – працював робітником, декоратором. Помітивши здібності підлітка, рудничний комітет відрядив його на художній факультет  робітфаку мистецтв. У 1926 р. Федір склав іспит до цього закладу, який закінчив у 1929 р. Продовжив навчання вже у  художньому інституті у класах відомих майстрів Д.С. Моора та С.В. Герасимова. Активно виступав у періодичних виданнях, друкував карикатури в часописах.

    У 1932 р. в арктичний похід вийшов криголам «Сибіряков». Молодий художник Решетников домігся участі у цій експедиції, звідки привіз серію малюнків. У 1933 р., в Японії, куди «Сибіряков» відбуксували для ремонту, відбулась перша його персональна виставка, названа «По Радянській Півночі».

    У 1933 р. він бере участь у всесвітньо відомій експедиції на криголамі «Челюскін», очолюваній видатним ученим О.Ю. Шмідтом. Решетникову надійшло запрошення бути «штатним» художником експедиції. На той момент Федір Павлович закінчував четвертий курс  художнього інституту, і темою дипломної роботи обрав Арктику. На криголамі він організував випуск стінної газети «Ледовитый крокодил», зробив чимало етюдів, що змальовували «завойовників Арктики».

    У Беринговій протоці «Челюскін» опинився в льодовій пастці. Дрейфуючі криги винесли криголам у Чукотське море, де 13 лютого 1934 р. корабель затонув. Знищені й усі роботи Решетникова, зроблені під час експедиції.

    У 1935 р. відбувається персональна виставка художника «Челюскінська епопея», де виставлені понад 40 картин і малюнків, зроблених за спогадами та замальовками на крижині. Серед найвідоміших – полотна «Перший літак на крижині челюскінців» (1937), «Більшовики на Північному полюсі» (1938), а пізніше – полотно «Загибель “Челюскіна”» (1973). Ф.П. Решетников ілюструє тритомник «Героическая эпопея. Поход “Челюскина”» та книгу – щоденник Е.Т. Кренкеля «Четыре товарища» про цю полярну епопею (1940).

    У період Другої світової війни Федір Павлович працює в Севастополі та Керчі як військовий кореспондент газети «Красный черноморец». Він робить замальовки на передовій лінії оборони, в окопах, випускає листівки, видає сатиричні видання, знову виявляє себе як майстер карикатури («Моління про диво», «Рогате воїнство», «На сторожі законності»). Його картини того часу – «Велика клятва», «У дні великих перемог».

    Федір Павлович Решетников показав себе як майстер пейзажу («Весна», «Галявина»). Невеликий пейзаж «Дорога» став віхою у творчості художника. У 1943 р. в опустілих залах Третьяковської галереї була організована виставка «Велика Вітчизняна війна». Виставковий комітет включив «Дорогу» в експозицію. Пейзаж не загубився серед сюжетно-тематичних картин. Його побачили і високо оцінили.

       Справжню популярність у народі Решетникову принесли картини «Прибув на канікули», «Узяли язика», і, нарешті, загальновідома «Знову двійка».

    Федір Павлович Решетников декілька разів відвідував Дніпропетровськ і свою малу батьківщину – Сурсько-Литовське. Зокрема, він подарував Дніпропетровському художньому музею перший варіант картини «Знову двійка». У 1977 р. Дніпропетровський художній музей відкривався після реконструкції саме великою ретроспективною персональною виставкою творів художника-земляка.

    У 1960-х рр. у Сурсько-Литовському створений меморіальний музей – галерея митця при місцевій середній школі. Він виріс з чотирьох картин, подарованих автором рідному селу. Федір Павлович заповів музеєві двадцять чотири оригінали своїх картин. У березні 1997 р. управління культури Дніпропетровського облвиконкому прийняло рішення – присвоїти Сурсько-Литовському музею художника Решетникова звання народного.

    До речи, трилогія картин - це своєрідна "пасхалка" ХХ століття...

    Придивіться уважно!

"Прибув на канікули" 1948 р.

"Знову двійка" 1952 р.

"Переекзаменування" 1954 р.

    На картині 2 та 3 ми бачимо репродукції попередніх картин.

    Світ українських художників яскравий та багатий на таланти!