День пам'яті жертв нацистського геноциду ромів

    Сьогодні вшановуємо пам’ять ромів і синті, які стали жертвами нацистського режиму під час Другої світової війни.

    Саме в ніч із 2 на 3 серпня 1944 року в концтаборі Аушвіц-Біркенау нацисти знищили майже 2 900 ромів і синті – переважно жінок, дітей та людей похилого віку. Ця дата стала символом пам’яті про сотні тисяч представників ромського народу, життя яких обірвала політика расового переслідування та геноциду.

    Під час нацистської окупації тисячі українських ромів були розстріляні, загинули в концтаборах або стали жертвами каральних акцій.

    Вшанування пам’яті жертв геноциду ромів є нагадуванням про цінність людського життя, необхідність захисту прав людини та неприпустимість будь-яких проявів расової ненависті, дискримінації й нетерпимості.

    В Україні роми на початку 1940-х років також вели як кочовий, так й осілий спосіб життя. Коли нацисти окупували Україну, вони, як і в Європі до цього, почали переслідувати ромів незалежно від їхньої соціалізації. Тут більшість ромів загинули не в концтаборах чи газових камерах, а від куль. Задокументовано, що в окремих випадках нацисти, збираючи ромів для розстрілу, маскували свої справжні наміри інформацією про переселення. Наприклад, в 1942 році ромам Чернігівщини повідомили, що їх переселятимуть до Сербії. Натомість – розстріляли. Всього відомо про понад 140 випадків масових вбивств в окупованій нацистами частині України.

День пам'яті Захисників і Захисниць України

    Ця пам’ятна дата є символом скорботи, незламності та глибокої вдячності всім, хто до останнього залишався вірним Україні, її свободі та незалежності. Вона нагадує про страшні злочини, вчинені проти наших громадян, і про високу ціну, яку український народ продовжує платити за право жити у вільній та незалежній державі.

    Мужність українських воїнів, добровольців і мирних громадян, які зазнали нелюдських випробувань, назавжди залишиться прикладом незламного духу, сили волі та відданості Батьківщині. Їхній подвиг є невід'ємною частиною новітньої історії України та назавжди закарбований у пам’яті нашого народу.

Слов’янськ у подіях 2014 року

    Місто Слов’янськ (Донецька область) стало одним із ключових епіцентрів початку війни на сході України:

     · 12 квітня 2014 року проросійські бойовики захопили будівлю міліції в Слов’янську. Почалося збройне протистояння.

                              
    · Місто швидко перетворилося на опорний пункт так званих "ДНРівців", з численними блокпостами, терором проти місцевого населення, викраденнями та вбивствами.

     · Українські Збройні Сили та Нацгвардія почали операцію з відновлення контролю. Після запеклих боїв 5 липня 2014 року Слов’янськ був звільнений українськими військами.

                               

    · Після звільнення почалась масштабна робота з відновлення міської інфраструктури та повернення нормального життя.

                                

🔎 Слов’янськ став символом початку збройного опору російській агресії та першим великим успіхом ЗСУ у 2014 році.

   

Непрожиті долі: діти України (День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України)

    День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України відзначається щороку 4 червня. Цей день було встановлено Верховною Радою України у 2021 році, щоб вшанувати пам’ять дітей, які стали жертвами війни.

Вражаючі факти про «Великий терор» в Україні від Інституту нацпам’яті.

    17 травня в Україні — це День пам’яті жертв політичних репресій. В Україні вшановують пам'ять сотень тисяч людей, які загинули або постраждали від тоталітарного радянського режиму.

Вражаючі факти про «Великий терор» в Україні

1. Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.

2. Інші місця масових поховань жертв «Великого терору» політичних репресій 1937–1938 років – Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). У Західній Україні після 1939 року також з’явились місця масових поховань, зокрема урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область), Тюрма на Лонцького (Львів).

3. Найкривавіша ніч у Києві – 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням. Спочатку для масових поховань відводилися спецділянки цвинтарів. Але потім енкавидисти змінили цю практику у фруктових садах, парках, приміських лісах викопувались траншеї для поховань, часто трупи засипалися негашеним вапном.

4. 27 жовтня – 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорськ у Карелії з нагоди наближення 20-річчя Жовтневої революції було розстріляно 1111 осіб, з них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною.

5. НКВД УРСР розташовувався у Києві в 1934-1938 роках у будівлях колишнього Київського інституту шляхетних дівчат. Київський міський відділ та управління НКВД по Київській області розміщувались по вулиці Р. Люксембург.

6. У 1955 році КҐБ при РМ СРСР направив в обласні управління держбезпеки директиву №108 сс, де дав вказівку повідомляти родичам розстріляних, що їхні рідні «померли в місцях позбавлення волі, а в необхідних випадках, при рішенні майнових або інших правових питань, реєструвати в загсах смерть розстріляних із видачею заявникам свідоцтв, в яких дати смерті вказувати у межах 10 років з дня арешту, а причини смерті – вигадані».

7. В рамках «Великого терору» НКВД організувало та провело серію масових національних операцій. Це т.зв. «німецька операція», «польська», «румунська», «латиська», «грецька», «іранська», «харбінська», «афганська», «проти болгар і македонців».

8. Спогади катів-енкаведистів та результати ексгумації тіл свідчать про характерний «почерк» вбивць. Як правило, це були постріли у потилицю або в перший шийний хребець із револьверів системи «Наган». Наган вважався точним, безвідмовним та достатньо потужним для завдання смертельного поранення, несильна віддача берегла сили катів при масових розстрілах.

9. Влітку 1937 року було введено ряд нормативних документів, що посилили відповідальність членів родин репресованих. Дружини та чоловіки «ворогів народу» підлягали обов’язковому арешту, діти до 15 років передавались у спеціальні дитячі будинки. Члени сімей «ворогів народів», засуджених до розстрілу, підлягали примусовому переселенню у внутрішні області СРСР.

10. Термін «Ворог народу» (латинське hostis publicus) має давньоримське походження. Він застосовувався до ворогів республіки, які прирівнювались до солдатів ворогуючої сторони та підлягали фізичному винищенню. У СРСР цей термін був не лише розповсюдженим кліше політичної риторики, але і вписаним у Конституцію 1936 року, згідно 131 статті якої «ворогами народу» оголошувались особи, які вчиняли замах на громадську, соціалістичну власність.

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-zhertv-politychnyh-represiy

Пам'ятає врятований світ (до Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років)

 

Національний тиждень читання поезії (1 день)

    Поезія - це голос душі, який здатен торкнутися серця, надихнути, підтримати і подарувати надію.

    Саме тому ми долучаємося до Національного тижня читання поезії - часу, коли слова поетів звучать особливо глибоко і щиро. Протягом Тижня ми будемо знайомити вас з улюбленими та важливими поетичними рядками. Щоб ви знайшли близькі своєму серцю вірші, відкрили нові імена та тексти, а головне – почитали поезію та розділили між собою трохи світла.

    Бінго української поезії.

День 1.

"Звучання війська".

    Знайомтись Дмитро Лазуткін - поет, журналіст, спортивний коментатор, телеведучий, військовослужбовец. Він автор поетичних збірок «Дахи», «Солодощі для плазунів», «Набиті травою священні корови», «Бензин», «Добрі пісні про поганих дівчат», «Колядки і вальси», «Червона книга», «Артерія», «Закладка», «Будемо жити вічно».

#Національнийтижденьчитанняпоезії2026

«Ангели пам’яті»

  

 Щороку 18–20 лютого українці в різних країнах світу розвішують на деревах паперових ангелів у пам'ять про загиблих за свободу України. Акція відбувається без гучних промов — у тиші, з молитвами та свічками.

    Для акції відвідувачі бібліотеки виготовили та розвішали паперових ангелів, щоб вшанувати пам’ять загиблих за Україну героїв.

#тихаакціяАнгелипамяті

    

День пам’яті Героїв Крут

    Сьогодні в Україні відзначають День пам’яті Героїв Крут

    Цього дня 108 років тому, 29 січня 1918 року, поблизу залізничної станції Крути, що на Чернігівщині, українські добровольці, курсанти, студенти та гімназисти - вступили в бій із переважаючими більшовицькими військами. Хоча сили були нерівні, оборонці змогли затримати просування ворога на Київ на кілька днів.

    У цей день по всій Україні проходять пам’ятні заходи, присвячені Героям Крут, як нагадування про важливість свободи й незалежності, а також приклад мужності для сучасних поколінь і захисників України.

"Ланцюг єдності" до Дня Соборності

    Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Бібліотекар нашої філії, яка зараз працює волонтером у Центрі розвитку дитини м.Дніпро, провела для вихованців  символічну акцію "ланцюг єдності" до Дня Соборності. Це традиційна акція, яка символізує єдність Східної та Західної України та відзначення Акту Злуки 1919 року. Вона є потужним символом неподільності та боротьби за незалежність України.

День Гідності та Свободи

    21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.

    Бібліотека радить звернути увагу на видання представлені на книжковій виставці «Хоробрі серця України». Це – дослідження, фотоальбоми, літописи очевидців тих історичних подій, які висвітлюють ті доленосні для України моменти, не тільки тих днів, а й те, що відбувається і на сьогодні.

  

Небесна сотня - Богданович К.

  

    Це книга-реквієм. Книга-посвята тим учасникам Революції гідності, які віддали найцінніше – своє життя – заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. Щоб почали змінювати свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій країні.

Небесна сотня [Текст] : [книга-реквієм] / [К. Богданович та ін. ; упоряд. О. Трибушна, І. Соломко ; авт. передм.: Партіарх Філарет, о. Г. Коваленко, о. Святослав ; фот. Н. Кравчук]. - Харків : Фоліо, 2015. - 205, [1] с. : фот. кольор.

Євромайдан. Хроніка відчуттів -

Тарас Прохасько, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Юрій Винничук, Іван Ципердюк

    Подія Євромайдану і окремі дії в період його тривання матимуть повно інтерпретацій з поглядів історичного, суспільного, культурного... Вже зараз звучить чимало думок і оцінок. Але на все свій час.

    Євромайдан: хроніка відчуттів [Текст] : [колекція есе] / [Тарас] Прохасько [та ін.] ; [упоряд. Карп'юк В.]. - Брустурів : Дискурсус, 2014. - 151, [1] с. : фот.

Я з Небесної Сотні - Марко Рудневич

    Герой повісті молодого письменника Марка Рудневича чимось нагадує селінджерівського Голдена Колфілда. 19-річний студент Макс зі Сміли легко й відверто оповідає про своє життя – про навчання, однокурсників, родину, про свою кохану дівчину Іванку, яка вчиться в Києві, а батьки хочуть відіслати її на навчання до Франції... Але стається Майдан, і Макс зі своїм другом-однолітком їде до Києва.

    Рудневич, Марко. Я з Небесної Сотні [Текст] : повість / Марко Рудневич. Я из Небесной Сотни : повесть / Марко Рудневич. - Київ : А-БА-БА-ГА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 180, 192 с.

Небесна сотня. Герої не вмирають... - Надія Корнійчук

    Поезії присвячені кожному Герою Небесної Сотні на основі біографічних даних та ситуаційних колізій героїчних і трагічних подій на Євромайдані 2013 – 2014 рр. У стилі поетичної творчості, як того вимагають суто технічні правила жанру. Це не депресивні плачі, а реквієм за загиблими, про їх героїзм.

    Корнійчук, Надія Федорівна. Небесна сотня. Герої не вмирають... [Текст] : поезії, присвяч. героям Небесної сотні і загиблим на війні Сходу України / Надія Корнійчук. - Допов. вид. в новій ред. - Луцьк : Волин. обл. друк., 2015. - 197 с. : фот.

Майдан - Олександр Стражний

    У цій книзі подано огляд подій, що відбувалися в Україні в листопаді 2013 – лютому 2014 років. Ретроспектива Революції Гідності розгортається на фоні голосів її учасників, а також на тлі аналізу схожих революцій в інших країнах світу.

    Стражний, Олександр Сергійович. Менталітет Майдану [Текст]: хроніка подій - свідчення очевидців / Олександр Стражний. - Київ : Дніпро, 2016. - 251 с.

Не умолкай, Майдан, не умолкай! -  Залевский, Виктор

    Перша поетична збірка українця, херсонця, будівельника за професією та письменника за покликанням Віктора Залевського. У книзі зафіксовано багаторічний творчий доробок автора, а найбільшою літературно-історичною цінністю є цикл віршів, присвячений визвольній боротьбі українського народу протягом листопада 2013 – лютого 2014 років.

    Залевский, Виктор Валентинович. Не умолкай, Майдан, не умолкай! [Текст]: революція гідності очима херсонця: [поезії] / Виктор Залевский. – Черновцы: Букрек, 2014. – 103 с.: фот.

Война в Украине. Репортаж из горящего Киева - Олег Базалук

    До книги увійшло сім репортажів, які автор написав під час подій 19 – 21 лютого 2014 року в Києві і розміщував на російськомовних і англомовних літературних сайтах.

    Базалук, Олег. Война в Украине. Репортаж из горящего Киева. Два кровавых февральских дня [Текст] / Олег Базалук. – Киев: МФКО, 2014. – 23 с.: фот.

День захисників та захисниць України

  Бібліотекар нашої філії, яка зараз працює волонтером у Центрі розвитку дитини м.Дніпро, провела інформаційну хвилинку для молодшої та середньої групи. Вона розповіла  про кожне зі свят, котре відзначає країна 1 жовтня.

    День захисників і захисниць України стало символом визнання та вдячності військовим і громадянам України, які встали на захист своєї країни. Нехай слова подяки від малечі надають захисникам сил у служінні Батьківщині, встановленню миру та спокою на рідній землі!

Бабин Яр

  Великий Боже, ми з твоєї згоди

Проходимо дорогу в Бабин Яр,

Де смертю Ти поєднуєш народи,

Щоб зберегти життя й свободи дар.

Д. Павличко

    Бабин Яр… Наш біль… Наша пам’ять… Одна з найстрашніших сторінок нашої історії. Трагедія Бабиного Яру є спільною для всіх, хто живе в Україні. Ця трагедія – страшна і повчальна. Вона є застереженням про небезпеку від ненависті, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.

    А ознайомитися з історичними матеріалами можна з книг, які радить наша бібліотека.

День пам’яті загиблих захисників України

 

•  29 серпня день пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Працівники бібліотек Слов'янська разом з користувачами принесли квіти, вшановуючи, тим самим, військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули, відстоюючи незалежність України. Серед загиблих є читачі  нашої бібліотеки.

Вірш тижня

    Інелла Огнєва з містечка Буча талановита маленька поетеса. Вона померла у 2020-му. А в 2017 нею був написаний вірш, моторошно пророчий...

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Цей вірш — акт пам’яті та шани до всіх, хто постраждав у 1944 році.

"Пам’ятаємо! Перемагаємо!”

 

Поезія фронтових доріг (до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні)

    «Степом, степом» — українська пісня-реквієм за загиблими в Другій світовій війні, написана в 1966 році. Її автори — поет Микола Негода та композитор Анатолій Пашкевич.

    «Степом, степом…» – нині цих двох слів достатньо, аби уявити вкритий димом простір… За всієї скорботи пісня сприймається як життєствердний гімн, за всієї величавості – як особиста печаль…(Дмитро Павличко)

    Зараз ця пісня набула нових сенсів після російського вторгнення, коли знову в степах півдня й сходу України наші солдати знищують окупантів, ревуть гармати та затягує димом села…

Степом, степом йшли у бій солдати.

Степом, степом - обрій затягло.

Мати, мати стала коло хати,

А навкруг в диму село.

Степом, степом розгулись гармати,

Степом, степом - клекiт нароста...

Степом, степом падають солдати,

А навкруг шумлять жита.

Степом, степом поросли берізки,

Степом, степом сонце розлилось...

Степом, степом - встали обеліски,

А навкруг розлив колось.

Степом, степом - людям жито жати,

Степом, степом даль махне крилом...

Мати, мати жде свого солдата,

А солдат спить вічним сном!

До дня Героїв Небесної Сотні

    Відвідувачі та працівники бібліотеки долучилися до Всесвітньої «тихої» акції «Ангели пам’яті» із вшанування Героїв Небесної Сотні та усього Небесного воїнства.

    Щороку українці в усьому світі створюють тисячі витинанок із білого паперу, які символізують загиблих за Україну, нашу спільну болючу пам’ять та віру в перемогу світла над темрявою.

    Акція проходила вже в 11-й раз. Ініціаторами цієї акції є українська співачка та громадська діячка Анжеліка Рудницька і "Територія А".

    Для участі в акції ми пропонували усім охочим створити ангелів із білого паперу та розвісити на дереві.

#тихаакціяАнгелипамяті

До Дня пам'яті Героїв Небесної сотні.

    Сьогодні минає одинадцята річниця від початку трагічних подій на Майдані Незалежності в Києві 18-20 лютого 2014 року. Світла та вічна пам'ять Воїнам Світла, які віддали життя за Україну. Герої не вмирають!