До дня народження Тараса Шевченка

      9 березня виповнюється 210 років від дня народження Тараса Шевченка – українського поета, художника, мислителя – це привід не лише вшанувати пам'ять великого Кобзаря, але і згадати його  творчість, яка не втрачає своєї актуальності у наші дні.

    Сьогодні звернемося до одного поетичного шедевра Тараса Шевченка, написаного на засланні. Цей вірш, створений 35-річним поетом у першій половині 1849 року. Він не має заголовка, тож його називають за одним чи двома першими рядками: «Зацвіла в долині» або «Зацвіла в долині червона калина». Вірш уперше надруковано вже після смерті поета – у січні 1862 року в журналі «Основа». 

    Музику на вірш «Зацвіла в долині» написали Микола Лисенко, Яків Степовий, Дмитро Клебанов, Ігор Шамо та інші композитори. Серед виконавців – Борис Гмиря, Володимир Єсипок, Андрій Шкурган. 

Вірш тижня

                                                                      

                                          ***

Прийде весна, говорили вони,

кинемо все й поїдемо звідси.

Заходячи в ніч, як у власні сни,

дістанемось її глибини.

Відстань? Що таке, зрештою, відстань.

Поселимось біля морських портів,

там, де олія тяжіє в трюмах,

де все, чого б ти не захотів,

для тебе вивантажать з кораблів

чоловіки в потертих костюмах.

Там де жінки з вогнями в руках

танцюють вночі на гарячих площах,

носять кульчики в язиках,

гадають на крові і на зірках,

й спиняють вітри при кораблетрощах.

Де вигріваються без кінця

відвідувачі в тісних перукарнях,

де пахнуть сигарами пальці творця,

де кавові зерна, ніби сонця,

пересмажуються у кав’ярнях.

Там де не буде цієї війни,

яка триває зараз між нами.

Зникнемо, планували вони,

головне дочекатись весни.

Хай скумбрія рухається табунами.

Коли вони обіймались вві сні,

в їхньому ліжку, на їхній війні

чути було як летять птахи,

падаючи в сніги.

Сергій Жадан

1 БЕРЕЗНЯ

 

Цитата тижня

 

Леся Українка

    Феміністка,  інтелігентна,  надзвичайно  розумна людина, вона випереджала свій час. 

   25 лютого 1871 року вона прийшла в цей світ і зробила його кращим.

 

Міжнародний день рідної мови

 

Як парость виноградної лози

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям…

    Мова – це одне з багатьох чудес світу. Вона є тим цінним надбанням нашого буття, тією скарбницею важливих знань, що визначає нашу ментальність. У ній сконцентровано всі бажання, надії та сподівання мільйонів людей, що являють собою єдиний народ.

    Саме вона – наша мова – втілює в собі український характер, нашу пам’ять, історію та душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і великий досвід поколінь, ніжну красу і силу душі людської.

    До Міжнародного дня рідної мови була оформлена книжкова виставка «Плекатимеш мову – цвістимуть слова».

    Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, як народний, улюблений символ українців, її порівнюють зі співом солов'я, бо лине вона, як ніжна пісня співучого соловейка.

День Героїв Небесної Сотні

 

Міжнародний день книгодарування

    Ми завжди щиро і безмежно вдячні за подаровані книги, бо впевнені – вони стануть важливою частинкою фонду нашої бібліотеки, допоможуть у забезпеченні освітнього процесу, відродженні культури. І обов’язково знайдуть свого читача. 

    Дякуємо усім, хто долучився до акції в Міжнародний день книгодарування.

День дарування книжок

Щирі почуття та добра традиція

    Міжнародний день книгодарування відзначається у всьому світі з 2012 року.

14 лютого - це не тільки день Святого Валентина, а й, можна сказати, День закоханих у книги!    

    Історія свята розпочалася з маленької традиції в родині американського книжкового блогера Еммі Бродмур, де на День усіх закоханих дарували одне одному та дітям книги.

    Якось син блогерки запитав, чому немає такого особливого дня на рік, коли люди дарують книжки усім навколо. Еммі сподобався задум, саме тому, вона вирішила відзначити черговий День святого Валентина, подарувавши книги не лише синові, а й бідним дітям, які не мають можливості придбати власні. Водночас блогерка поділилася ідеєю акції з читачами, після чого традиція почала стрімко розвиватися, а цю ініціативу підхопили активісти по всьому світові.

"Коли ще ділитися своєю любов'ю до книг, як не в день, який є синонімом кохання", — написала у своєму заклику до спільноти читачів Емма Перрі.

    Дуже швидко питання маленької дитини та активна позиція Еммі Бродмур були підхоплені мільйонами людей, що й сприяло становленню цього свята як Міжнародного дня книгодарування.

    За 10 років Міжнародний день дарування книг перетворився на глобальну акцію: його відзначають книголюби з США, Великобританії, Австралії, Канади, ПАР, Франції, Індії, Ірландії, Японії, Нової Зеландії, Філіппін, Туреччини, Сінгапуру, Німеччини, Нігерії, Нікарагуа, Бразилії, Єгипту, Польщі, Греції, Португалії, Мексики, Македонії, Угорщини, Ізраїлю, Китаю, Болгарії, Пуерто-Ріко та звісно з України також.

    Даруйте книги з любов’ю та нехай 14 лютого, звичайний зимовий день, перетвориться для вас на добру традицію – дарувати книжки, бо книжки - то любов!

    Чекаємо на вас з понеділка по п'ятницю з 10:00 до 14:00 у нашій бібліотеці (вул. Олімпійська, 7).

Я хочу додому...

 

Я хочу додому...

Так хочу до хати...

Туди, де жили мої батько і мати...

Я хочу до двору... Я хочу до тину...

Я хочу, неначе курець нікотину.

... Я хочу...

Хотіння таке це велике...

Нестерпне, дурне, некероване, дике...

Йому непідвладні логічні закони...

Молюся до Бога, цілую ікони.

... Я хочу додому...

Туди, де родилась...

Мені моя хата щоніченьки снилась...

Я хочу додому, я рвуся душею...

Від неї пішла не прощаючись з нею.

... Пішла...

Не сказала прощального слова...

Піти не прощаючись, я не готова...

Так тягне до хати мене пуповина...

Бо я тії хати і досі дитина.

Галина Момот (23.01.2024.)