День Незалежності України

    24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла «Акт проголошення незалежності України» на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.

    День Незалежності — це як велике святкування дня народження для країни! У цей день люди згадують час, коли їхня країна почала самостійно дбати про себе, без сторонніх вказівок.

Цікаві факти про Україну

@shprekher_shcheraz

Державний прапор України – святиня нашого народу

    23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.

    Бібліотекар нашої філії, зараз працює волонтером у Центрі розвитку дитини м.Дніпро. Вона провела інформаційний урок "Національні символи". Метою якого було ознайомити вихованців молодшої групи "Творчого простору" з національними символами України, з її святинею – прапором. Сформувати повагу до її символів та розширити інтерес до історичного минулого та сучасного України.

    Наприкінці заходу малечі було запропоновано намалювати один з символів України. 

А ви знали що...

   У 2024 році виповнюється 460 років від дня народження Вільяма Шекспіра знаного у всьому світі англійського драматурга Єлизаветинської епохи, поета та актора. За свої 52 роки життя Вільям Шекспір став автором принаймні 17 комедій, 10 хронік, 11 трагедій, 5 поем і циклу зі 154 сонетів. І ми пропонуємо цікаву історію з однієї його відомої  трагедії «Гамлет».

Гамлет не розмовляв із черепом під час монологу "Бути чи не бути" 

    Відомий монолог відбувається у 1-й сцені 3-го акту шекспірівської трагедії. Череп королівського блазня Йоріка викопують у 1-й сцені 5-го акту. У голові не вкладається, як ці двоє могли зустрітися раніше, але в багатьох екранізаціях і постановках режисери давали Гамлету в руки череп не за розкладом — мабуть, для особливої драматичності. А ми й запам’ятали.

5 "НІ" дитячого читання

Сидячи, лежачи. В автобусі, метро, в черзі до лікаря чи в ліжку. Батьки б дуже раділи, аби діти читали. Статей про те, як заохотити до книги написано багато. Сьогодні — про те, чого батькам робити НЕ варто.

Наші 5 "ні" дитячого читання:

1. Від народження до 2 років перше і напевне, найважливіше "НІ-правило": книзі важко конкурувати з телефоном або планшетом. І якщо малюкам лікарі цілковито забороняють екрани, ви вже можете починати спільно роздивлятися книжкові ілюстрації. Гортаючи міцні картонні сторінки, роздивляючись прості ілюстрації, чуючи голос батьків, які вголос називають побачене, мозок малюка розвиватиметься якнайкраще.

2.  Від 2 до 3 років малюка, все ще НЕ поспішайте із телефоном та навіть аудіокнигами. Казки, вірші, перші "шукалочки" — найкраща спільна розвага. Психологи стверджують, що дітки, яким батьки читають регулярно, вже в 3 роки розуміють вдвічі більше слів, ніж їх нечитаючі ровесники.

3.  У віці 4-5 років дитини, НЕ поєднуйте читання та їжу, або їжу і телевізор, телефон все ще небажаний. Аби краще підготувати малюка до школи, дозвольте дитині самій обирати книги в книгарні чи бібліотеці. Читайте те, що любите, навіть по кільканадцять разів.

4.  Вашій дитині вже 6-8 років? НЕ переставайте читати їй вголос. Для читання батьками обирайте складніші книги, такі, які дитина ще не прочитає сама. Цей спільний час, проведений за книгою, неможливо переоцінити.

5.  Девʼятирічки і старші діти так само потребують уваги. Тут правило "менше телефону, більше книг" так само працює. Продовжуйте читати вголос для дитини так довго, як можете. А коли ваш підліток не потребуватиме книги на ніч, НЕ залишайте принаймні розмов про книжки. Обговорюйте прочитане, питайте книжкової поради у дитини.

А як вам вдається заохочувати дитину до читання? Притримуєтесь певних правил і чи згодні із нашими?

 

А ви знали що...

    Хороша книга допомагає не тільки скоротити час, а й занурює вас на кілька годин зовсім в іншу реальність. Щоправда, зазвичай, читаючи чергову захоплюючу історію, ми не замислюємося про історію її створення і не помічаємо прихованих автором послань. А іноді й зовсім буває так, що згодом ми забуваємо оригінальний текст і ґрунтуємось на своїх спогадах чи екранізаціях.

Три мушкетери мали реальні прототипи,

а ось девіз «Один за всіх і всі за одного» вигадав зовсім не Дюма

    Легендарні три мушкетери зовсім не вигадка Олександра Дюма, вони існували насправді. Крім того, романні прізвиська героїв були утворені від справжніх імен прототипів: Арман де Сіллег д’Атос д’Отвіль, Ісаак де Порто та Анрі д’Араміц. Про їхнє реальне життя відомо небагато, крім того, що всі троє були королівськими мушкетерами.

    А ось їхній знаменитий девіз «Один за всіх і все за одного» насправді виник у 1291 році як національний девіз Швейцарії. В оригіналі він звучить Unus pro omnibus, omnes pro uno. Ця фраза мала символізувати союз трьох кантонів чи штатів Швейцарії, коли правителі з Урі, Унтервальда та Швіца підписали пакт, обіцяючи допомагати один одному.

НеДомашні котики ( до Всесвітнього дня кішок)

Постійно невдоволений...

    Манул - котик дикої природи. У манула цікава зовнішність та своєрідний характер, він агресивний і, водночас, чарівний.

    Іноді його ще називають «палласів кіт», в честь натураліста Палласа, який першим описав звички і звички цієї тварини.

    Через щільну і густу вовну манул здається більшим, ніж він є. У довжину шерсть манула може досягати майже 8 сантиметрів. На один квадратний сантиметр тіла у цього хижака доводиться до 9000 шерстинок. Завдяки своїй вражаючій шубі манул здатний без шкоди для себе переносити морози до -50 градусів.

     Насправді ж його за розмірами можна порівняти із звичайною домашньою кішкою. Так, вага дорослого манула зазвичай коливається від 2,5 до 5 кг.

    Манули живуть в тому числі і в горах, зустрічаючись на висоті до 4,5-4,8 кілометрів над рівнем моря.

    Манули зустрічаються на території Росії, Монголії, Китаю та кількох інших країн.

    У неволі вони практично завжди впадають в апатію і відмовляються від розмноження.

    Живуть манули зазвичай в норах, в яких ховаються в денний час. Полювати вони виходять ночами. 

    Лігво собі цей хижак зазвичай облаштовує в ущелинах скель або під корінням дерев, але при нагоді він охоче займає безхазяйні нори інших тварин.

    Незважаючи на властиве їм цікавість, манули зазвичай тримаються подалі від людей і їхніх поселень.

    Максимальна швидкість, яку здатний розвинути манул при бігу, нижче, ніж у всіх інших представників сімейства котячих.

    Основу меню цього хижака складають дрібні гризуни і пташки. У голодний час манул не гребує і комахами.

    Розмножуються манули всього один раз в рік, причому у вихованні потомства самець участі не приймає, зникаючи незабаром після спарювання.

    Під час шлюбного періоду самці манулів нерідко влаштовують жорстокі бійки за самок.

    Манули взагалі не приручаються. Навіть в зоопарках вони сприймають свою територію, як виключно свою, і нерідко атакують працівників, коли ті заходять всередину.

    Самостійно полювати кошенята манулів починають у віці 3,5-4 місяців.

    За останні десятки років популяція манулів катастрофічно скоротилася за життєдіяльності людини.

    Довжина хвоста у манула може рівнятися до 50% довжини його тіла. По відношенню до пропорцій тіла лапки у манулів — одні з найкоротших у світі, якщо порівнювати з іншими котячими.

    Кінчики шерстинок у манулів майже білі, завдяки чому їх шубка здається такою сріблястою.

    Манули занесені в Червону книгу як вид, що знаходиться під загрозою зникнення.

    Полювання на цих тварин заборонена в усіх країнах, де вони водяться.

    Вчені встановили, що манули як вид з’явилися близько 12 мільйонів років тому.

    На відміну від домашніх кішок, у манулів зіниці не змінюються в залежності від освітлення, завжди залишаючись одного розміру.

А ви знали що...

     Хороша книга допомагає не тільки скоротити час, а й занурює вас на кілька годин зовсім в іншу реальність. Щоправда, зазвичай, читаючи чергову захоплюючу історію, ми не замислюємося про історію її створення і не помічаємо прихованих автором послань. А іноді й зовсім буває так, що згодом ми забуваємо оригінальний текст і ґрунтуємось на своїх спогадах чи екранізаціях. Отже, ми вирішили освіжити в пам’яті деякі факти про відомі книги перечитавши їх.

Русалонька не перетворилася на морську піну

    Казка «Русалонька» Ханса Крістіана Андерсена пережила безліч адаптацій: її ставили на театральній сцені, по ній знімали фільми та навіть мультфільми. У результаті багато з оригінальної казки було переінакшено чи втрачено. Якщо прочитати «Русалоньку» уважно, то стає зрозуміло, що наприкінці вона не перетворюється на морську піну, а приєднується до «дочок повітря», щоб знайти безсмертну душу.

Ось як закінчується казка в Андерсена:

«— До кого я йду? — спитала вона.

— До дочок повітря! – відповіли їй повітряні створіння. — У русалки немає безсмертної душі, і вона не може придбати її інакше, як завдяки любові до неї людини. »…” У дочок повітря теж немає безсмертної душі, але вони самі можуть придбати її собі добрими справами. «…» Через триста років, під час яких ми творимо посильне добро, ми отримуємо в нагороду безсмертну душу і можемо взяти участь у вічному блаженстві людини. Ти, бідна русалонька, всім серцем прагнула до того ж, що й ми, ти любила і страждала, підіймись разом з нами в захмарний світ, тепер ти сама можеш знайти безсмертну душу!”.