День Державного Гімну України

     День Державного Гімну України відзначається щороку 10 березня. Свято встановлено на честь першого публічного виконання пісні «Ще не вмерла України» у 1865 році в Перемишлі. Автор слів — Павло Чубинський (1862), музики — Михайло Вербицький. 

  4 березня виповнюється 211 років від дня народження відомого українського композитора, автора музики до Державного гімну «Ще не вмерла Україна», який став символом національної ідентичності, гордості та незламності.

1. Михайло був другою дитиною та середульшим з трьох синів у родині Вербицьких. Цікаво, що його старший брат Михайло народився 19 січня 1813 року, але помер у дворічному віці 3 березня 1815 року. Наступного дня, 4 березня, в родині народився інший син, якого також назвали Михайлом, додавши друге ім’я Лев. Третій син — Йосиф-Володислав.

2. Коли Михайлові виповнилося 10 років, він раптово втратив батька. Невдовзі мати вийшла заміж вдруге й офіційно відмовилася від дітей. Тож обома хлопцями опікувався батьків двоюрідний брат, перемишльський єпископ Іван Снігурський. Вважається, що саме він заснував при Перемишльській катедрі Української греко-католицької церкви хор, згодом музичну школу, в якій співав і навчався Михайло Вербицький.

3. У 1834 році Михайло вступив до Львівської духовної семінарії, проте за спогадами сучасників, не вирізнявся слухняністю. Через веселі пісні та запізнення на ранкові молитви юнака двічі виключали з семінарії. Не розділяли суворі викладачі та захоплення Михайла грою на гітарі, вважаючи це легковажністю.

4. Вважається, що Михайло Вербицький є основоположником гітарної музики в Україні.

5. У 1838 році молодий композитор бере шлюб з австрійкою Барбара Сенер. На жаль, родинне зщастя тривало недовго, оскільки невдовзі після пологів молода дружина померла, залишивши Михайла удівцем з маленьким сином на руках.

6. Щоб вижити у Львові, він давав уроки гри на гітарі та інших інструментах, а також служив платним тенором у Львівській латинській кафедрі. Він працював басистом і регентом хору, а також викладав музичні лекції у вірменському костелі (монастирі) Бенедиктинок у Львові.

7. Згодом матеріальна скрута змусила чоловіка залишити Львів у 1845 році та повернутися до Перемишля, де він певний час працював у єпископській канцелярії.

8. Згодом композитор повернувся до навчання в семінарії. У 1850 році він отримав ієрейські свячення, а перед тим вдруге одружився з Катериною Барон. Відомо лише, що у другому шлюбі композитор та священник мав сина Михайла, але й друга дружина передчасно пішла з життя, залишивши чоловіка з двома дітьми.

9. Наприкінці 1856 року він став настоятелем церкви у селі Млини, де прожив решту свого життя. Священництво Михайла Вербицького було непростим, оскільки він служив на бідних парафіях. Відомо, що на його столі іноді не було нічого, крім яблука. Проте сучасники відзначають його постійний оптимізм та життєрадісність.

10. Цікаво, що спадщина Кобзаря завжди захоплювала отця Михайла. У часописі «Зоря» вірші Шевченка було опубліковано на одній сторінці з віршем Павла Чубинського, який не мав зазначеного автора. Думаючи, що пише музику на слова Шевченка, Вербицький поклав на музику вірш Чубинського «Ще не вмерла Україна». Вперше цей твір виконав сам автор на зібранні української громади в музейній залі Української семінарії у Перемишлі, але незабаром здобув широке визнання.